Важливі ініціативи

Виступив з ініціативою відновлення трансляцій роботи ВРП. Відстоював зміни у закон, які передбачили трансляцію усіх засідань ВРП та розгляду дисциплінарних справ дисциплінарними палатами.

За мого головування Друга дисциплінарна палата здійснювала трансляцію розгляду не лише дисциплінарних справ, а усього порядку денного. Дякую колегам, що підтримали та продовжили цю хорошу практику.

Коли прийшов у ВРП, голосування було фактично таємним, навіть члени ВРП не знали, хто як голосує. Писав окрему службову записку на голову ВРП, щоб забезпечити відкрите поіменне голосування. За моєї ініціативи впроваджено поіменне голосування за членів ВККС. На правовому комітеті ВРУ підтримував зміни до закону про виключно відкрите поіменне голосування з усіх питань.

За моєї ініціативи у Положення про автоматизовану систему розподілу справ внесено зміни, відповідно до яких Протокол автоматизованого розподілу дисциплінарних скарг між дисциплінарними інспекторами став доступний для перегляду на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя та публікується у форматі відкритих даних на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних.

Після відновлення дисциплінарної функції виникло питання розподілу близько 20 000 дисциплінарних скарг. Це понад 20 000 протоколів авторозподілу. Вдячний колегам, які тоді підтримали мої пропозиції змін до Положення про автоматизовану систему розподілу справ, відколи усі протоколи про авторозподіл підписуються кваліфікованим електронним підписом та не друкуються.

Наразі більшість документів, які циркулюють у ВРП, роздруковуються. Абсолютна більшість рішень ВРП та дисциплінарних палат підписуються у паперовій формі. Я неодноразово ініціював перехід на виключно електронний документообіг та підписання документів КЕП. Подав декілька службових записок про: • внесення змін до інструкції про діловодство для усунення перешкод для електронного документообігу та зменшення друкування на папері • підписання усіх рішень ВРП та дисциплінарних палат електронним підписом • перехід виключно на електронну форму розгляду дисциплінарних скарг з висновками про відмову у відкритті дисциплінарних справ чи залишення їх без розгляду.

На підставі цих службових Секретаріатом ВРП пророблена значна робота та підготовлені проєкти змін. На жаль, поки вони не затверджені і вже тривалий час знаходяться на узгодженні голови ВРП.

У цей час 2 ДП повністю перейшла на формування та підписання усіх рішень та ухвал виключно в електронній формі у програмі Д3. Усі вони підписуються КЕП. Це свідчить, що при наявності «політичної волі» все можливо.

Із затвердженням нової Концепції ЄСІТС механізм оприлюднення відкритих даних має стати простішим. Як ідею було запропоновано створити в ЄСІТС окремий «конструктор відкритих даних», який дозволить оприлюднювати будь-які набори даних без потреби змінювати програмний код чи проводити спеціальну підготовку. Це дозволить запровадити єдиний підхід до оприлюднення, стандартизувати набори, а також збільшити кількість даних, які мають стати публічними.

Розуміючи, що нова система управління наборами відкритих даних неможлива без самих даних, я підготував численну кількість запитів для з’ясування поточних проблем з наборами та ініціював механізми їх вирішення. Роботу проведено в напрямі оприлюднення звітів про автоматизований розподіл справ між суддями, відновлення цілісності вже оприлюднених наборів, зокрема щодо відсутності даних Київського апеляційного суду та дублювання записів.

Понад 20 000 накопичених дисциплінарних скарг та ще близько 11 000 нових щороку неможливо ефективно опрацьовувати без пріоритетизації. Спершу мають розглядатись скарги на серйозні порушення, які можуть призвести до звільнення судді. Я активно ініціював фіксацію такого правила. У підсумку такі норми зафіксовані як у законі «Про Вищу раду правосуддя», так і в регламенті ВРП.

Колеги підтримали запропоновану редакцію змін до регламенту, відповідно до яких у першу чергу розглядаються дисциплінарні скарги, які можуть призвести до звільнення судді чи мають значний суспільний резонанс.

Після цього мій помічник Ігор Білик запропонував, яким чином пріоритетні скарги можна обліковувати у програмі документообігу Д3, що дозволяє здійснювати контроль за строками їх розгляду.

За ініціативою мого помічника Білика Ігоря в межах Постійної комісії з питань ЄСІТС було створено робочу групу з питань автоматизації судової аналітики та статистики JUSCORE.

За результатами опрацювання наявних відкритих даних члени робочої групи розпочали процес парсингу та структурування звітів про автоматизований розподіл справ між суддями, а також побудували інтерактивні дашборди. Структурований формат даних дозволить запровадити нові інструменти для виявлення цінної статистичної та аналітичної інформації, зокрема маніпуляцій з авторозподілом у реальному часі.

ВКЗ без перебільшення можна назвати системою, щодо якої було реалізовано найбільшу кількість ініціатив як особисто мною як членом ВРП, так і під час роботи Постійної комісії з питань ЄСІТС. Жодне із засідань Постійної комісії не проходило без з’ясування проблем у роботі ВКЗ та пошуку шляхів їх вирішення.

Я надіслав численну кількість запитів щодо виявлення проблем зі збоями трансляцій у судах, забезпечення безперебійної роботи в умовах перебоїв з енергопостачанням, а також не лише вирішення проблем, а й налаштування сучасних моніторингових засобів, які дозволять розуміти причини збоїв.

З цією метою було утворено робочу групу, якій поставлено три основні завдання: проаналізувати програмний код продуктів та перевірити надійність технологій, які використовуються у ВКЗ, підготувати план впровадження моніторингових інструментів та впровадити ці інструменти в наявну систему. До робочої групи були долучені одні з найкращих фахівців в Україні, зокрема Максим Сохацький, який за 2 тижні провів ґрунтовний аналіз програмного коду, запропонував моніторингові інструменти і самостійно побудував, розгорнув та протестував усю інфраструктуру на базі k8s. Завдяки Максиму Сохацькому вдалося навіть зробити більше, ніж планувалося, і спробувати оцінити альтернативні безкоштовні технології, які можуть стати наступною віхою системи ВКЗ, зокрема GStreamer.

Наразі відбувається впровадження моніторингових інструментів у діючу систему.

Обраний механізм створення таких робочих груп на базі ВРП показав неймовірну ефективність, а головне — швидкість роботи та пошуку рішень. ВРП має і надалі стати основним драйвером швидкого вирішення проблем.

Рішення у ВРП ухвалюють колегіально. Але збір інформації в основному залежить від доповідача. Я вважаю, що кожен член ВРП, який буде ухвалювати рішення щодо будь-якого питання, повинен мати право самостійно збирати інформацію, необхідну йому для ухвалення рішення. Це потрібно також для взаємного внутрішнього контролю та унеможливлення приховування чи надання неповної інформації. Тому я пропонував зміни в ст. 31 Закону «Про Вищу раду правосуддя», які дозволили кожному члену ВРП робити запити по усіх справах, де він буде голосувати. Депутати почули мене і тепер таке право має кожен член ВРП. Я скористався ним багато разів і направив сотні запитів у справах, де доповідачами були інші члени ВРП.

Однією з перших моїх службових записок на керівника ВРП була реалізація права ВРП та її членів на отримання доступу до державних реєстрів. Тоді я вперше зустрівся зі спротивом з боку в.о. голови Віталія Саліхова та керівника Секретаріату Тетяни Пархацької. Але після зміни керівництва процес пішов, хоча він був тривалим і не без труднощів. Тепер ВРП, її члени, дисциплінарні інспектори, аналітичний відділ та спеціально уповноважені працівники мають доступ до 9 реєстрів: • ЄДРСР — Єдиний державний реєстр судових рішень (повний доступ) • «Аркан» — міжвідомча система обліку перетинів державного кордону • ДРРП — Державний реєстр речових прав на нерухоме майно • ДЗК — Державний земельний кадастр • ЄДДР — Єдиний державний демографічний реєстр (ДМС) • ДРФО — Державний реєстр фізичних осіб — платників податків • ЄРД — Єдиний реєстр довіреностей • ЄДР (ЄДРПОУ) — реєстр юридичних осіб, ФОП і громадських формувань • ЄДРТЗ — Єдиний державний реєстр транспортних засобів • ДРОРМ — Державний реєстр обтяжень рухомого майна

ВРП працює з величезними масивами даних, особливо після того як ми отримали доступи до реєстрів. Для їх належного опрацювання, структурування та аналізу потрібні відповідні працівники. Тому я виступив з ініціативою створення аналітичного відділу. Ця ідея досить швидко знайшла підтримку у колег. Тепер у ВРП працює цілий відділ у складі 5 працівників. Відзначу тут величезну роль у становленні та нарощуванні спроможностей відділу мого помічника Білика Ігоря та керівника відділу Олени Атай.

Я активно пропагував ідею, що ВРП має бути лідером цифрових змін у судовій владі. Але це можливо, лише якщо у самої ВРП є спроможність та фахівці, які можуть це забезпечити. Наразі таких немає, тому у цифровізації ВРП все ще у першому класі. Мені знадобилось 2 роки та 5 службових записок, щоб переконати голову ВРП у необхідності запровадження посади заступника керівника секретаріату з питань цифровізації, який має щоденно оцифровувати та оптимізовувати процеси у самій ВРП та координувати процес створення ЄСІКС. Лише у травні ВРП створила таку посаду, а у липні почала добір кандидатів на цю посаду. Наразі процес триває, і я дуже розраховую, що вдасться знайти справжнього фахівця та ентузіаста у цій сфері, який допоможе ВРП стати лідером і прикладом у цифровізації.

Вважаю, що наразі немає кращого і об’єктивнішого способу призначення на відповідальні посади, ніж конкурс. Тому навіть при відсутності обов’язку проведення конкурсів під час воєнного стану я наполіг на проведенні саме конкурсного добору на посаду заступника голови ДСА з питань цифровізації. До конкурсної комісії були залучені представники міжнародних проєктів, голова та член комітету ВРУ з питань правової політики, представник Мінцифри та Ради суддів України. Співбесіда транслювалась в онлайн-режимі.

У 2025 році на конкурсних засадах було обрано і директора Державного підприємства «Інформаційні судові системи».

Після викриття голови ДСА Олексія Сальнікова на хабарі (цей факт підтверджено вироком ВАКСу, який набрав законної сили) я службовою запискою ініціював дисциплінарне провадження щодо Сальнікова. На підставі цієї службової відкрито дисциплінарне провадження, за результатом якого ВРП ухвалила рішення про звільнення його з посади голови ДСА.

Мотивуючи звільнення Сальнікова ВРП вказала, що «під час спілкування ОСОБА1 надавав ОСОБА2 обіцянки сприяти в розгляді на користь третьої особи конкретної судової справи, яка перебувала у Верховному Суді, шляхом використання своїх особистих зв’язків у судових органах». Матеріали справи вказували, що такий вплив здійснювався через його заступника — Максима Пампуру. Я тоді і подумати не міг, що цей епізод, за який Сальнікова звільнили, не стане перешкодою для призначення Пампури на його місце за результатом конкурсу.

Якщо під час виконання своїх повноважень член ВРП дізнається інформацію, яка свідчить про очевидні та грубі порушення суддів, які містять ознаки дисциплінарних правопорушень, то наразі він нічого не може зробити. Я ініціював внесення змін до закону, щоб член ВРП мав право ініціювати дисциплінарні провадження, але ця ініціатива не була підтримана.

Відкрити провадження за власною ініціативою можна лише в одному випадку — якщо справа вже відкрита і під час її розгляду палата виявить інші порушення. Я активно користувався цим правом, оскільки такі випадки не раз траплялись. Зокрема за моєю ініціативою Друга дисциплінарна палата відкрила провадження у таких справах:

Закон передбачає явно дискримінаційне та необґрунтоване правило, що суддя може за будь-яких умов оскаржити рішення, а от скаржник лише за наявності окремої згоди палати на таке оскарження. При цьому жодних мотивів для надання чи відмови у такій згоді не потрібно наводити. Я завжди пропонував надати скаржнику таку згоду. Але лише приблизно у 20 % випадків палата мене підтримувала. В інших випадках — відмовляла без будь-яких аргументів.

При аналізі кандидатів у судді я почав активно використовувати інформацію із заблокованих російських соцмереж. Таким чином були виявлені антиукраїнські пости кандидатки у судді Ганни Жук, що і стало причиною відмови у призначенні суддею. Це рішення та практика встояли у Великій Палаті Верховного Суду.

У дисциплінарних провадженнях я використовував дані щодо судових рішень, ухвалених т.зв. «судами» на окупованих територіях, російських баз даних, «злитих» у відкритий доступ, та інші відкриті дані щодо подій на окупованих територіях. Ці дані у сукупності з іншими даними стали підставою для ухвалення рішення про звільнення суддів Людмили Арєстової та Сергія Варняка.

Траплялись випадки, коли виявлені факти свідчили не лише про ознаки дисциплінарних проступків, але й про можливі злочинні дії. Хоча й закон прямо не передбачає таку можливість, я вважав, що не вправі закривати на це очі.

Вперше заяву про злочин я подав, коли проаналізував процес розгляду масових позовів до Білгород-Дністровського суду Одеської області щодо визначення місця проживання дитини разом з батьком та позбавлення матерів батьківських прав. Спосіб подачі, авторозподілу та розгляду цих справ, а також зміст судових рішень свідчили про втручання в авторозподіл та очевидне порушення законодавства, а єдиний алгоритм дій свідчив про явну схему. Надалі НАБУ викрило цілу злочинну організацію, яка діяла у цьому суді. Працівникам суду та 3 суддям пред’явлені обвинувачення. Деякі вироки вже набрали законної сили. Моя заява про злочин є однією з підстав цієї кримінальної справи.

Також я особисто звертався із заявою про злочин у зв’язку: • з втратою у Печерському суді справи про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП щодо судді ОАСК Кирила Гарника; • з ознаками втручання в авторозподіл у Заводському суді м. Миколаєва; • з ознаками недекларування коштовної нерухомості суддею Верховного Суду.

Ще низка кримінальних проваджень були зареєстровані на підставі ініційованих мною рішень ВРП про вжиття заходів забезпечення авторитету правосуддя у зв’язку з виявленням: • фактів використання підроблених документів та ймовірного надання недостовірних показань у суді, виявлених під час розгляду справи судді Козіної; • використання підробленої медичної довідки суддею Махаринцем для уникнення покарання за п’яне водіння — до речі, судді пред’явлено обвинувачення у цій справі; • підробки документів про відправку повісток помічником судді з Солом’янського районного суду м. Києва.

Надмірне судове навантаження є величезною проблемою та перешкодою доступу до правосуддя. Однак як мінімум третина судів мають незначне навантаження. Тому проблема надмірного навантаження може вирішитись не лише збільшенням кількості суддів, але й повним використанням можливостей дистанційного розгляду та впровадженням централізованого авторозподілу окремих категорій справ на менш завантажені суди в межах усієї України. Для реалізації цієї ідеї мною було підготовлене звернення до парламенту про внесення необхідних змін до законодавства, яке було підтримане більшістю складу ВРП.

За результатами багаторічної роботи над цим напрямом було виявлено чимало інституційних, технічних, юридичних та інших проблем автоматизованого розподілу справ між суддями. За підсумками цієї роботи Ігорем Біликом підготовлено Концепцію автоматизованого розподілу судових справ в Україні, яку направлено службовою запискою Голові ВРП для подальшого розвитку вказаного напряму.

Вже в останній тиждень повноважень я звернувся до голови ДСА із запитом щодо готовності судової системи до зими та потенційних проблем з електропостачанням і опаленням приміщень, а також яких дій потрібно вжити для такої готовності. Сподіваюсь, колеги на підставі відповіді заслухають голову ДСА з цього питання та візьмуть його на контроль.

В останній місяць повноважень разом з Ігорем Біликом працював над розробкою Стратегії цифровізації Вищої ради правосуддя на 2026–2030 роки та Засад застосування ШІ у правосудді. Проєкт стратегії було презентовано на засіданні Постійної комісії з питань ЄСІКС 10.08.2026, де вирішили взяти її за основу та доопрацювати протягом місяця з моменту затвердження загальної Стратегії ВРП, яку затверджено 13.08.2026.

17 квітня 2026 року Рада Європи спільно з Вищою радою правосуддя провела одноденний воркшоп «Штучний інтелект: можливості, інструменти, межі» для членів ВРП та дисциплінарних інспекторів. Мета — сформувати практичне й критичне розуміння безпечного використання ШІ у сфері правосуддя та його обмежень, показати інструменти для аналізу документів, підготовки типових процесуальних рішень і організації роботи, а також окреслити рамки відповідального використання таких технологій.

Учасники отримали базові знання про природу мовних моделей, відмінності між пошуковими системами та ШІ-інструментами, а також про ключові ризики — зокрема «галюцинації» й потребу критичної перевірки відповідей. Окрему увагу приділили регуляторному контексту: Рекомендаціям з відповідального використання ШІ для правників та європейському регулюванню (EU AI Act).

Захід відбувся за підтримки Проєкту Ради Європи «Підтримка України у впровадженні стандартів Ради Європи щодо судової влади».

Службовою запискою від 27 травня 2026 року я запропонував перейти від стихійного використання ШІ окремими працівниками до системного застосування корпоративних ШІ-рішень у роботі Вищої ради правосуддя та її Секретаріату. Зокрема, йшлося про те, щоб опрацювати можливість створення локального захищеного контуру для роботи з чутливою інформацією, розробити уніфіковані промпти для типових завдань, а також провести аналіз потреб і навчання працівників.

Окремо я наголошував на доцільності використання різних моделей ШІ залежно від характеру завдання та на можливості застосовувати їх для аналізу великих масивів судової практики, підготовки аналітичних матеріалів, порівняння документів і автоматизації рутинних процесів.

На підставі цієї ініціативи Секретаріат ВРП опрацював можливості практичного застосування технологій штучного інтелекту та визначив перспективні напрями їх використання у своїй роботі. Це стало одним із перших кроків до більш системного й організованого підходу до ШІ на рівні інституції.